Історія Канади

Історія Канади почалася задовго до появи перших письмових джерел. Коли перші європейці прибули в Канаду, вона вже була заселена численними племенами індіанців.

За іронією долі, ми називаємо аборигенів Канади індіанцями, тому що коли в 1492 році Колумб приплив до Америки, він думав, що знайшов новий шлях до Індії і, природно, назвав місцеве населення індіанцями. Вони ж себе на своїй мові називають «народ». Лінгвістично їх можна розділити на дві групи — Algonquin і Iroquoi. Племена однієї групи заселили територію сучасної Канади, інші пішли далі на південь і зайняли територію сучасної Аргентини і Чилі.Племена Канадських індіанців швидко еволюціонували, про що свідчать археологічні знахідки в бухті Bluefish на Юконі. Коли європейські першовідкривачі прибули до Канади, в 1500 році, племена індіанців були добре пристосовані до місцевих умов і володіли досить розвиненими технологіями.

На території Канади сформувалося безліч племен з власними законами та управлінням. Індіанці мали свою систему релігійних вірувань, торгівлю, звичаї, ремесла, мистецтво і культуру, зовнішнім вираженням якої служили пісні, оповіді і ритуальні драматичні вистави.

На жаль, європейські завойовники і американські піонери поклали край розвитку цивілізації індіанців. В результаті втрати земель, воєн і хвороб населення канадських індіанців скоротилося майже на 2/3.Тільки ескімоси (інуїти), які прийшли сюди 30 тисяч років тому по існуючому в той час перешийку, що з’єднував Аляску і Сибір, зберегли традиційний устрій життя. Поселення ескімосів — це скупчення сімейних груп, які ведуть кочовий спосіб життя в суворих умовах Арктики. Побут ескімосів не сильно змінився за останні 1500 років і їх основним заняттям як і раніше є полювання. Сьогодні, аналізуючи такі історичні події як війни, торгівлю хутром, будівництво залізниць, освіту компанії Hudson`s Bay, до яких мали відношення індіанці; можна сказати, що вони насилу пристосовувалися до європейського способу життя та системі цінностей, що і стало основною причиною занепаду їх цивілізації. Сучасні жителі Канади мало знайомі з культурою індіанських племен, але виникають нові тенденції в музиці та мистецтві, які містять елементи культури аборигенів Канади — індіанців.1-го липня 1867 автономні області, що є частиною Британської імперії, були об’єднані в єдину державу, які отримали назву Канада і  стали домініоном Великобританії. Домініон був створений Британією для того, щоб перешкодити захопленню Сполученими Штатами канадських земель. Тому 1 липня — день, коли з’явилася нова країна — є національним Днем Канади, найбільшим державним святом. Провінції, що увійшли до Конфедерації в цей рік: Квебек, Онтаріо, Нью-Брунсуік і Нова Шотландія. Манітоба приєдналася в 1870 році, Британська Колумбія — в 1871 році, острів Принца Едуарда — в 1873 році, Саскачеван та Альберта — в 1905 році і Ньюфаундленд в 1949 році. Територія Юкон була утворена в 1898 році, північні території — в 1905 році і територія Нунавут — в 1999 році.

Канада брала участь у двох світових війнах. У I Світовій війні Канада воювала на боці Великобританії. У 1915 році канадські війська брали участь у битві при місті Іпр (Бельгія). Іпр забезпечив собі місце у світовій історії, як ключовий пункт I Світової війни. Майор Джон МакКрай з Гуелф (Онтаріо) був хірургом при артилерійській канадській бригаді і очевидцем подій. На 16-й день битви загинуло 6000 канадців. А на наступний день загинув його друг лейтенант Алекс Хельмер з Оттави. Вражений смертю одного, МакКрай написав вірш, що стало епітафією для всіх загиблих солдатів. З 250000 солдатів, полеглих у місті Іпр, кожен п’ятий залишився непохований. На згадку про всіх загиблих солдатів у війнах  канадці відзначають День Пам’яті (Remembrance Day).  Емблемою цього дня став червоний мак.

Історія Світової війни 1 — Канада

У період між світовими війнами Канада поступово переросла в незалежну державу всередині Британської Співдружності. У II Світовій війні країна воювала проти Німеччини.

У грудні 1964 року канадський парламент прийняв офіційний прапор країни і червоно-біле полотнище з кленовим листом вперше було піднято 5-го лютого 1965 на Parliament Hill (канадський парламент) в Оттаві. Червоні смуги символізують океанські кордони, кленовий лист — символ Канади; блакитний колір вирішили не використовувати, щоб підкреслити незалежність Канади від Великобританії та Франції.

Національний гімн Канади

Сер Джон Олександр МакДональд вважається батьком-засновником Канади. Він був першим прем’єр-міністром Канади з 1867 по 1873. Макдональд хотів зміцнити новий домініон як всередині колоній, так і за кордоном. Він передбачав перетворення Британської Імперії в щось схоже на Співдружність Націй, в якому Канада і Великобританія були б рівноправними партнерами. Протягом семи років його перебування на посту прем’єр-міністрата, його уряд викупив західні території у компанії Hudson`s Bay, приєднав Манітобу і Британську Колумбію до Конфедерації та завершив будівництво трансконтинентальної залізниці, яка з’єднала Канаду від Атлантики до Тихого океану.