Вибори в Канаді 2019: чого очікувати від імміграційної системи в наступні роки
Підвищення рівня імміграції, вільні громадяни та Муніципальна програма номінації будуть предметом обговорення.
Перемога меншості ліберальної партії на виборах 21 жовтня означає, що імміграційна система Канади швидше за все залишатиметься незмінною, так як дана партія націлена підтримувати обраний курс парламенту.
Хоча лібералам потрібно буде отримати підтримку принаймні ще однієї партії, щоб бути в змозі приймати закони, і для цього будуть необхідні переговори і компроміс, все ж важко уявити, що імміграційна політика стане предметом суперечок, враховуючи те, що різні партії, які пройшли до Парламенту, мають подібні погляди на це питання.
Рівень імміграції: 370 000 іммігрантів до 2023 року?
Очікується подальше збільшення рівня імміграції навіть за умови меншості ліберальної партії в уряді.
Як заплановано, кількість іммігрантів зросте з 330 800 в 2019 до 350 000 в 2021 і їх передвиборча платформа запропонувала зберегти цю тенденцію в разі отримання мандату.
Беручи до уваги поетапний підхід, який використовували ліберали останнім часом, ми можемо очікувати збільшення кількості іммігрантів приблизно на 10 000 кожного року після 2021, а це означає, що Канада може очікувати 370 000 іммігрантів до 2023 року.
Пілотні програми: Муніципальна Програма Номінації в центрі уваги.
З самого початку ліберали запровадили декілька пілотних іммігрантських програм економічного напрямку. Найбільш відомою серед них була Атлантична Імміграційна Пілотна Програма (AIP), яку ліберали планували продовжити на постійній основі у разі отримання мандату наступного разу.
Зараз у центрі уваги Муніципальна Програма Номінації (MNP), яку ліберали запровадили для того, щоб допомогти маленьким канадським містам залучити більше іммігрантів.
Відомо мало деталей про MNP, але це однозначно забезпечить національну зацікавленість у проблемах, які мають більшість канадських міст у зв’язку з залученням іммігрантів.
Окрім Нью-Брансвіка, Саскачевана і Альберти (кожна з яких мають щонайменше по два головних міста), інші 7 канадських провінцій відмічають, що близько 80% від загальної кількості їх іммігрантів прибувають в головне місто.
Критерії відбору MNP сформовані за зразком AIP і Іммігрантської Пілотної Програми для Сільської Місцевості Півночі (RNIP), яка також була запроваджена лібералами. Це означає, що MNP дасть змогу роботодавцям з муніципалітетів, обраних федеральним урядом, підтримати іммігрантські заяви кандидатів, які відповідатимуть їх потребам працевлаштування.
Одне з головних питань щодо MNP — як ліберали розподілятимуть 2 750 потенційних заявників (це максимальна кількість іммігрантів, які можуть пройти по пілотній програмі) по країні з 35 міськими зонами – це міста з населенням не менше ніж 100 000 людей – і 117 агломераціями з населенням 10 000 і більше.
Можливо ліберали приймуть рішення звузити застосування програми MNP, позбавивши можливості брати в ній участь Атлантичні провінції та всі населені пункти, залучені до RNIP.
Це означає, що лише малі та середні міста в Онтаріо, Манітобі, Саскачевані, Альберті та Британській Колумбії зможуть відчути переваги MNP.